ЧТЕІ ДТЕУВІДКРИТА НАУКА
Відкрита наука (Open Science) – це сучасна парадигма наукових досліджень, що базується на прозорості, співпраці та доступності. Вона забезпечує вільний обмін знаннями, методами, даними та публікаціями на ранніх етапах, використовуючи цифрові технології для підвищення ефективності та відтворюваності науки.
Основні компоненти відкритої науки:
Відкритий доступ (Open Access): безкоштовний онлайн-доступ до наукових публікацій (статей, дисертацій) без плати за підписку чи авторських обмежень.
Відкриті дані (Open Data): доступність первинних даних, що дозволяє іншим дослідникам перевіряти, повторювати та використовувати результати (принципи FAIR: відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість).
Відкрите програмне забезпечення (Open Source): використання та розробка програмного коду з відкритим доступом для обробки наукової інформації.
Відкрите рецензування (Open Peer Review): прозорий процес оцінки наукових робіт, де імена рецензентів та їхні коментарі можуть бути відомі громаді.
Гражданська наука (Citizen Science): залучення людей, які не є професійними вченими, до збору даних або проведення експериментів.
Чому це важливо?
Прискорення прогресу: вчені не витрачають час на «винайдення велосипеда», а користуються напрацюваннями колег.
Економічна вигода: платники податків отримують доступ до результатів досліджень, які вони профінансували.
Довіра: можливість перевірити дані зменшує кількість маніпуляцій та помилок.
Державна політика відкритої науки в Україні спрямована на забезпечення утвердження принципів відкритості до наукових та освітніх даних, надання максимально можливого доступу вченим, освітянам, інноваторам, промисловцям, іншим заінтересованим сторонам до дослідницьких інфраструктур, публікацій та даних, створення умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці.
Національний план щодо відкритої науки
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
Розпорядження КМУ «Про створення Національного репозитарію академічних текстів»
Постанова КМУ «Положення про Національний репозитарій академічних текстів»
Політика відкритої науки ЧТЕІ ДТЕУ
UNESCO Recommendation on Open Science
Research Careers, Recognition and Credit
SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition)
Action Plan for Diamond Open Access
Agreement on Reforming Research Assessment
Coalition for Advancing Research Assessment (CoARA)
Barcelona Declaration on Open Research Information
Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities
Open Science MOOC – онлайн-курс для студентів та дослідників для опанування навичок, що необхідні для досягнення успіху в сучасному дослідницькому середовищі.
Open Science Training Handbook
Open Science Training Handbook – платформа онлайн-навчання із відкритої науки.
ResearchUA – бібліотечна цифрова платформа підтримки наукових досліджень в Україні cервіс підтримки наукових досліджень (LRSS – Library Research Support Services).
Міжнародні сервіси відкритої науки забезпечують вільний доступ до наукових публікацій, даних та дослідницьких інфраструктур, сприяючи прозорості та колаборації. Ключовими платформами є DOAJ (каталог журналів), OpenDOAR (каталог репозитаріїв), BASE (пошукова система) та OpenAIRE (інфраструктура європейської відкритої науки), які допомагають знаходити, поширювати та використовувати наукові результати. Ці сервіси підтримуються міжнародними ініціативами, включаючи SPARC Europe, та є частиною європейських і світових політик, таких як «Горизонт Європа», що робить результати досліджень прозорими, доступними та відтворюваними.
DOAJ (Directory of Open Access Journals)
Мультидисциплінарний каталог, що індексує та забезпечує вільний доступ до рецензованих наукових журналів.
DOAB (Directory of Open Access Books)
Мультидисциплінарний каталог, що індексує та надає доступ до наукових, рецензованих книг з відкритим доступом і допомагає користувачам знаходити перевірених видавців книг з відкритим доступом. Усі послуги DOAB безкоштовні, а всі дані знаходяться у вільному доступі.
OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories)
Міжнародний каталог, що дозволяє шукати відкриті інституційні репозитарії за різними характеристиками.
ROAR (Registry of Open Access Repositories):
Реєстр репозитаріїв відкритого доступу, що допомагає моніторити їх розвиток.
DOAPR (Directory of Open Access Preprint Repositories)
Каталог відкритих репозиторіїв препринтів, який підтримується спільнотою COAR.
BASE (Bielefeld Academic Search Engine)
Одна з найбільших у світі пошукових систем, що спеціалізується на відкритих академічних веб-ресурсах.
OpenAIRE (Open Access Infrastructure for Research in Europe)
Європейська інфраструктура, спрямована на просування відкритої науки, моніторинг результатів досліджень та забезпечення їх доступності.
FAIR-Checker – це інструмент, спрямований на оцінку принципів FAIR та надання постачальникам даних можливості покращити якість своїх цифрових ресурсів.
Репозитарії відкритих даних – це цифрові архіви, що забезпечують безоплатний доступ до наборів даних (data sets), наукових публікацій та досліджень у цифрових форматах. В Україні основними є Національний портал відкритих даних та Репозитарій DataverseUA, які сприяють прозорості, науковому розвитку та інноваціям.
Data.gov.ua (Національний портал відкритих даних)
Головний ресурс для пошуку державних даних від міністерств, служб та місцевої влади (статистика, реєстри, бюджет).
DataverseUA (Репозитарій відкритих даних досліджень НАН України)
Дослідницькі дані, наукові файли та результати досліджень учених НАНУ.
Національний репозитарій академічних текстів (НРАТ)
Зберігає наукові публікації, статті, дисертації для вільного доступу.
Єдиний державний реєстр судових рішень
Ресурс надає доступ до судових справ.
re3data.org – це комплексний реєстр репозиторіїв дослідницьких даних, який є глобальним і охоплює всі дослідницькі дисципліни.
re3data можна використовувати для пошуку репозиторіїв, де можна знаходити та розміщувати набори даних, що підтримують дослідження, такі як: експериментальні та симуляційні дані; зображення, звук та відео; опитування та спостереження; фізичні зразки; дані лабораторних та клінічних випробувань; вихідний код програмного забезпечення; геномні та геопросторові дані.
Універсальний репозитарій з відкритим доступом, який дозволяє науковцям депонувати дослідницькі статті, набори даних, дослідницьке програмне забезпечення, звіти та будь-які інші цифрові артефакти, пов’язані з дослідженнями. Для кожного подання створюється постійний ідентифікатор цифрового об'єкта (DOI), що дає змогу легко цитувати збережені елементи.
Відкритий науковий репозитарій, що дозволяє дослідникам зберігати, ділитися та публікувати результати своїх досліджень (дані, набори даних, зображення, відео, презентації). Він забезпечує прозорість, можливість цитування наукових матеріалів та сприяє відкритій науці, підтримуючи ініціативи Digital Science.
Безкоштовний та безпечний хмарний спільний репозиторій, де є можливість зберігати дані, забезпечуючи легкий доступ, обмін та цитування.
RepOD – сховище відкритих даних, розроблене ICM UW у рамках діяльності Open Science Platform, архівує та забезпечує доступ до всіх даних, створених, зібраних і розроблених для потреб наукових досліджень. Призначений для даних до 50 ГБ.
FAIR-дані – це принципи управління науковими даними (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable), що забезпечують їх знаходження, доступність, сумісність та можливість багаторазового використання. Вони мають унікальні ідентифікатори (DOI), детальну документацію та відкриті ліцензії, що автоматизує обробку комп'ютерами та полегшує повторне використання.
Відшукуваність (Findable) (F)
Дані та метадані мають постійні унікальні ідентифікатори (наприклад, DOI) і реєструються в доступних репозитаріях.
Доступність (Accessible) (A)
Дані можна знайти та отримати через відкриті, стандартні протоколи, навіть якщо дані більше не зберігаються.
Сумісність (Interoperable) (I)
Дані використовують формальну, загальновживану мову та лексикон, що дозволяє об'єднувати їх з іншими наборами даних.
Багаторазовість (Reusable) (R)
Дані мають чітку ліцензію, опис походження та відповідають доменним стандартам, що полегшує їх повторне використання.
Прозорість дослідження: легша перевірка результатів.
Підвищення цитованості: дані, які можна знайти, цитуються частіше.
Ефективність: автоматична обробка зменшує час на пошук і підготовку даних.
Співпраця: забезпечується зручний обмін даними між дослідниками.
Ці принципи часто використовуються у відкритій науці для поліпшення якості та впливу досліджень.
Управління дослідницькими даними (Research Data Management, RDM) – це комплекс заходів із організації, структурування, збереження, обміну та довгострокового курування даних, що виникають протягом усього життєвого циклу наукового дослідження. Це забезпечення безпеки, доступності, повторного використання та відповідності даних академічним стандартам.
Основні складові та етапи управління дослідницькими даними
Життєвий цикл даних: включає планування, збір, обробку, аналіз, структурування, архівування та поширення даних (фото, відео, таблиці, тексти, код).
План управління даними (DMP): документ, що описує, як саме дані збиратимуться, оброблятимуться та зберігатимуться.
Цілі RDM: забезпечення наукової доброчесності, безпеки даних, підвищення ефективності роботи та забезпечення відкритого доступу.
Переваги: покращує видимість досліджень, полегшує співпрацю та відповідає вимогам спонсорів грантів.
RDM охоплює період від планування проекту до оприлюднення результатів та їх архівування для майбутнього використання.
Віртуальний центр компетенції FAIR даних
WorldFAIR - Глобальна співпраця щодо політики та практики даних FAIR
Проект WorldFAIR має на меті виробити рекомендації, рамки взаємодії та керівні принципи для оцінки даних FAIR. Підхід, результати та способи розповсюдження WorldFAIR значно посилюють міжнародне співробітництво з метою підвищення та впровадження справедливості даних і цифрових об’єктів. Проект має на меті об’єднати відокремлені ініціативи щодо управління даними, управління даними та практик FAIR даних у межах та між дисциплінами та на міжнародному рівні, використовуючи одинадцять прикладів.
Основи управління дослідницькими даними
Лекція №1 Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка «Основи управління дослідницькими даними» допоможе розібратися у всіх тонкощах цієї важливої частини сучасного дослідницького проєкту.
Основи управління дослідницькими даними
Лекція №2 Науково-технічної бiблiотеки ім. Г. І. Денисенка «Основи управління дослідницькими даними» допоможе розібратися у всіх тонкощах цієї важливої частини сучасного дослідницького проєкту.
План Управління дослідницькими даними
Вебінар Науково-технічної бiблiотеки ім. Г. І. Денисенка.
Ключові аспекти:
переваги складання плану управління дослідницькими даними (УДД);
вимоги спонсорів до плану УДД;
змістовне наповнення плану УДД;
запитання плану УДД та орієнтовні варіанти відповідей;
онлайн-інструменти для створення плану УДД.
Формати файлів. Проблеми збереження та безпека даних
Вебінар «Формати файлів. Проблеми збереження та безпека даних».
Ключові аспекти вебінару:
формати файлів;
перетворення даних;
безпека даних;
збереження даних (шифрування, стиснення, резервне копіювання);
безпечне знищення файлів.
Як автоматизувати управління дослідницькими даними: цифрові сервіси
Вебінар Наукової бібліотеки імені М. Максимовича. Під час вебінару учасники дізналися:
як будувати план управління даними (DMP);
як можна гуртом перейменувати пакет файлів;
що може замінити Excel чи Google Sheets в дослідницькій роботі;
які є сервіси-анонімайзери для кодування чутливих даних;
як перевірити репозитарій на дотримання принципів FAIR.
Лекція Управління даними досліджень
Open Science Academy
Формування плану управління даними та його важливість для науково-дослідних установ. Життєвий цикл дослідницьких даних як основа для RDM/DMP. Складові DMP.
Інструменти оцінювання даних на відповідність принципам FAIR
Вебінар Науково-технічної бiблiотеки ім. Г. І. Денисенка.
Ключові аспекти:
розуміння принципів FAIR;
знайомство з онлайн інструментами оцінювання даних на відповідність принципам FAIR:
FAIR-Aware;
ARDC FAIR;
EUDat FAIR Data Checklist;
DANS FAIRdat;
F-UJI.
Наукові дані: поняття, принципи FAIR, репозитарії даних
Вебінар Наукової бібліотеки імені М. Максимовича.
Головні тези заходу:
1. FAIR дані – це не зовсім про чесні дані. Чесність даних більше стосується якісних ознак. Абревіатура FAIR відповідає більше формальним критеріям для опису чесних даних.
2. Ознаки набору даних, який можна опублікувати з присвоєння йому DOI.
3. Місця публікації наукових (дослідницьких) даних та перевірка їхньої якості.
Право і відкрита наука: нормативна рамка відкритої науки і принципи відкритої науки
Круглий стіл НЮУ імені Ярослава Мудрого.
Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: виклики часу
Вебінар ДНТБ України.
Відкрита наука. Основні принципи FAIR даних у життєвому циклі наукового дослідження
Вебінар ДНТБ України.
